БА́БИТИ, БЛЮ, БИШ,
Ба́бити, блю, биш, гл. Быть повивальной бабкой, принимать дѣтей. Свекруха моя в його сина бабила. Рудч. Ск. І. 77.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 14.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
БА́БИТИСЯ, БЛЮСЯ, БИШСЯ, →← БАБИ́СЬКО, КА,